Автентичні розписи, вікна-вітрини і кахлі — будівля нашого Центру у відеоекскурсії Тетяни Казанцевої
У приміщенні майбутнього Львівського муніципального мистецького центру на Стефаника, 11 триває ремонт. Наш будинок став гостем відеоекскурсії від історикині архітектури Тетяни Казанцевої. Запрошуємо знайомитися ближче.
Майбутній Львівський муніципальний мистецький центр оселиться на першому поверсі неоготичної кам’яниці Леона Сапіги. Це перший у Львові багатоквартирний будинок, зведений у 70-х роках XIX століття для дружини видатного підприємця.
Його архітектором був Адольф Кун. Він також збудував Палац Сапігів та окремі будівлі у комплексі Кульпарківської лікарні.
Зараз у приміщенні Центру триває ремонт. Також відреставрують фасад та облаштують подвір’я. Тим часом усередині розчищають автентичні розписи. Під час ремонту знайшли кахлі, виготовлені кахлярнею Потоцьких, а також керамічні наріжники, схожі до тих, що виготовляв Іван Левинський.
Про архітектурні особливості та головні знахідки будівлі на вул. Стефаника, 11 у своєму відеоблозі розповідає дослідниця Тетяна Казанцева.
«У проїзді та інтер’єрі майбутньої галереї збережена автентична поліхромія стін та стелі, яка полягає у комбінуванні синіх, фіолетових, червоних та зелених відтінків. Це загалом узгоджується з тенденціями неоготичного стилю, в якому вирішена будівля.
На верхній частині стін є залишки фризів з геометричним орнаментом. На стелі в окремих приміщеннях збереглися рослинні та геометричні розписи, варті відновлення.
Велику цінність становлять конструкції вітрин та вцілілі жалюзі-ролети з клеймами та системою замків на двох вікнах з вулиці Стефаника. Вони потребують збереження та реставрації.
Збереглися масивні рельєфні кахлі коричневого кольору з трояндами та мушлями. На тильному боці є клеймо кахлярні Потоцьких.
Наріжники стін у галереї обличковані зеленими кутовими плитками, які могла виготовляти фабрика Івана Левинського. Таке саме обличкування простежується і на сходовій клітці. Тим не менш ім’я Івана Левинського не фігурує в архівній справі, що відкриває простори для гіпотез щодо можливого виконавця кераміки».