Обговорення фільму “Діорама” Зої Лактіонової – в рамках “Вимушені переселення та рухомі зображення” (ВІДЕО)

Зоя Лактіонова народилась у Маріуполі, в робітничій сім’ї, 1984-го року. Вперше вона потрапила до світу документального кіно в якості однієї з героїнь фільму “Ма” (реж. Марія Стоянова) у 2017 році, а рік потому створила перший власний документальний фільм “Діорама” про заміноване море довкола Маріуполя. Фільм отримав відзнаку фестивалю “86” (Україна) у категорії MyStreetFilms та взяв участь у низці європейських кінофестивалів (DOKLeipzig, Ji.Hlava, Cottbus etc). У 2021 році на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини DocudaysUA відбулась прем’єра стрічки “Територія пустих вікон”, що згодом була показана на міжнародному кінофестивалі “Молодість” у Києві та отримала низку нагород на міжнародних кінофестивалях.

До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Зоя жила у Києві та працювала як незалежна художниця та авторка документальних фільмів. Її художня діяльність пов’язана з темами війни, пам’яті та особистих історій.

Про фільм:
Життя тече своєю буденною реальністю, але раптом щось невловиме змінює його хід. Все, що залишається – занурюватися у спогади, в яких все зберігається недоторканим, наче в музеї. Маріуполь – курортне місто. Море – радість купання та відпочинок. Та раптом, в цю картину, яка була незмінною багато років, втручається війна.

Режисерки-постановниці: Зоя Лактіонова, Тетяна Корнєєва
Сценаристка: Зоя Лактіонова
Операторка: Зоя Лактіонова

Звукорежисер: Андрій Борисенко
Режисер монтажу: Микола Базаркін
Продюсерка: Надія Парфан
Рік створення: 2018

Показ фільму і спілкування з режисеркою відбувається у рамках програми “Вимушені переселення та рухомі зображення”

Сьогодні, коли Львів є прихистком для тисяч біжен_ок з усієї країни, проблема міжрегіонального порозуміння постає знову та з невідкладною необхідністю. Документальне кіно та мистецтво рухомого зображення можуть серед іншого бути засобами оприявнення спільного, яке нас об’єднує – у колективних переглядах та обговореннях, у “сирих” документальних кадрах, які пручаються упередженням та пропаганді.

“Переселяючись” від кадру до кадру, ми переглядатимемо роботи автор_ок, які були вимушені полишити власний дім (Маріуполь, Харків, Київ, тощо) через війну в Україні, або ж залишаються у ньому попри небезпеку. Програма передбачає обговорення переглянутого, складнощів, пов’язаних з переселенням, рефлексії про мережі солідарності та взаємопідтримки.

Куратор: Олексій Кучанський – дослідник, автор текстів про сучасне мистецтво та культуру, активіст. Публікувався у виданнях Your Art, TransitoryWhite, Художественный журнал, Політична критика, Arts of Working Class, East European Film Bulletin, e-flux, інших. Учасник мистецького колективу komaxa.

  • Фонд допомоги маріупольцям, яким вдалось виїхати з міста від Платформa Тю:
    Пріоритет надається родинам підлітків, які є учасниками та учасницями арт-кластеру Ось, людям, які фізично постраждали від блокади, людям з інвалідністю.
    ПриватБанк: 5168752013598449
    PayPal: tu.mariupol@gmail.com (наш технічний менеджер Олександр Сосновський)
  • ВостокSOS – організація, яка займається евакуацією, гуманітарною допомогою, психологічною та юридичною підтримкою: https://linktr.ee/Vostok_SOS
  • Гуманітарна допомога для харківських медичних закладів:
    Реквізити: 5168 7573 8802 2578
    PayPal: yotmeta2017@gmail.com 
  • Волонтерський фонд Ukraine Alive 2022 збирає гуманітарну допомогу для допомоги Київській області та Чернігову
    https://t.me/UKRAINEALIVE22
    По питаниям @msGLS (telegram)