Проєкт фіксує обличчя та історії медичних працівників, учасників третього проєкту психологічного відновлення чинних військових медиків Repower, які вкотре сьогодні виборюють Незалежність України. Через зворушливі портрети та записані думки ми прагнули висвітлити їхній досвід, демонструючи стійкість, мужність і жагу до звичайного життя.
Під час проєктів Repower учасникам пропонується зазирнути у світ, де нормальне життя – це не просто спогад, а усвідомлене прагнення. Для тих, хто провів незліченну кількість днів на передовій, ця можливість уявити собі світле майбутнє є маяком надії серед хаосу війни.
У момент тиші із закритими очима, коли ми знаходимо час, щоб відновити зв’язок із своїм внутрішнім Я.
Кожен портрет розповідає історію, що є свідченням життя до війни, свідченням непохитної рішучості, яка живить їхню щоденну боротьбу. За допомогою власних слів, закарбованих на тканині, вони розмірковують про своє минуле та черпають сили зі своїх прагнень на майбутнє.
Вибір легкої тканини замість традиційного полотна символізує акт звільнення, а безрамне оформлення дозволяє портретам цих гідних людей звисати вільно, втілюючи дух нескореності та свободи. Кольори України вшановують націю, що бореться за повернення до нормального життя.
*Назва виставки — цитата Ірини «Чеки» Цибух, промовлена нею у січні 2024 року під час реалізації цього проєкту в Швеції.
Фотографки:
Кеген Лоренцон і Фанні Ліндстрем