“Серію з 75 графічних робіт я розпочала у перші дні повномасштабного вторгнення Росії до України, в імпровізованому бомбосховищі мистецького центру в Харкові. Світ змінився, нові умови не давали іншого вибору окрім як користуватися простими матеріалами, які я встигла покласти до тривожного рюкзаку. Була необхідність реагувати миттєво, де рисунок став ключовою дією — запам’ятовувати…” — пише Еліза у передмові до книги.
Після евакуації до Львова художниця продовжила роботу над серією впродовж усього 2022 року. Рисунок став для неї способом втриматися, зафіксувати, запам’ятати — можливістю говорити там, де слова безсилі.
У серпні 2023 році Еліза повернулась до серії, аби перевести її в іншу форму — форму документації, форму книги. Робота над книгою тривала понад рік, охоплюючи численні пошуки, спроби, сумніви й рішення — у діалозі з дизайнеркою Катею Лесів та видавцем, колекціонером Олівером фон Шультнессом.
“Wound” — це книга з якою потрібно жити поруч й не боятися білого. Рутинізація. Монотонність. Втомлива тавтологія.
Презентація включає дискусію з художницею, де торкнемося таких тем:
- щоденникова форма як спосіб наблизитися до невимовного;
- рисунок як інструмент осмислення болю;
- матеріали, що повертають відчуття безпеки;
- книга як форма пам’яті — її аспект постійності та документації.
Модератор події — Едуард Балула, візуальний художник та дослідник практики рисування як інструменту роботи з травмою, аспірант ЛНАМ.
Плакат – Дмитро Верьовкін