Мистецтво надає ресурси для відновлення, втім іноді може бути активатором травмованого досвіду. Через образи, метафору людина безпечно може виразити свої емоції та страхи, опрацювати їх через доступні засоби, комунікувати з болючими спогадами не торкаючись їх безпосередньо, як дитина яка охочіше відображає травмівні події у творчих процесах, ніж у розповіді. У інших випадках, чиєсь вираження та опрацювання наслідків травми може активувати в сприйнятті травматичні тригери та спричинити повторення симптомів чи вторинний стрес.
Тож чому те, що допомагає загоїти біль однієї людини, спричиняє рану іншій?
Лекція відбувається у межах Healing Arts — Конгрес мистецьких ініціатив для здоров’я.
Подія збере митців, освітян, медичних і соціальних працівників, представників влади та міжнародних організацій задля нетворкінгу, мапування практик на перетині мистецтва та здоров’я і спільного пошуку потреб, можливостей та шляхів інтеграції мистецтва в систему охорони здоров’я України.
Мирослава Дзісь – докторка філософії, лікарка психіатриня, психоаналітично-орієнтована психотерапевтка, сексологиня, викладачка