CREDO QUIA ABSURDUM: регіональне кіно в Україні
“Вірую, бо абсурдно” – логлайн українського документального фільму “Зарваниця” режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука (виробництва кінокомпанії “Сучасне українське кіно”, продюсерка Валерія Сочивець).
Фільм розповідає про тисячі християн Західної України, які вирушають у пішу ходу до урочища Зарваниця. Поміж молитвами паломники діляться новинами, хваляться нажитим добром, фотографують каплиці, дають інтерв’ю, бачать чудеса.
Бачать чудеса?
Афоризм міцно увійшов в сучасну культурну свідомість. Зараз це майже формула для означення ірраціональної природи релігійної віри – мовляв, у ній немає здорового глузду. Однак саме у такому визначенні ховається її сила – віра в чудеса тому і достовірна, бо неможлива.
Так ця неможливість стає найсильнішим доказом віри. Віра як не математичний доказ для розуму, не природничо-науковий факт, який позбавляє людину свободи вибору і для прийняття якого необхідний певний рівень знань та інтелекту, а приголомшливий дотик до Таємниці, без якої і поза якою немає ніякої релігії. Без якої і поза якою наше життя перетворюється в порожнє існування, позбавлене сенсу і мети.
З іншого боку, якщо заглибитись в історію походження цієї фрази, виявиться, що все не так просто, і що в своєму оригінальному значенні ці слова можуть бути застосовані навіть у деяких областях сучасної науки.
Українська кіноіндустрія останніх 5-ти років продовжує своє існування та становлення саме у такому ракурсі: з беззаперечною вірою в “магію” кіно, яка (поки що) неможлива на українському ринку.
Економічна доцільність вперто заперечує можливість існування чуда, але ми продовжуємо вірити в його абсурдність.
То чи можливе регіональне кіно в Україні?
Яке воно?
Як виглядає і з яких кроків складається виробництво короткометражного та повнометражного фільму?
Яка між ними різниця?
Хто такий(-а) продюсер(-ка) і що він/вона робить насправді?
26 листопада о 19:00
Львівський муніципальний мистецький центр, вул. Стефаника 11
Вхід за реєстрацією:
До зустрічі!